Стрептококова інфекція: на що звернути увагу
Біль у горлі, температура 38,5 і більше, відсутність кашлю — саме така трійка ознак найчастіше вказує саме на стрептокок, а не на звичайну застуду. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США, група А стрептокока щороку спричиняє мільйони легких інфекцій у дітей і дорослих, і саме швидкість реакції визначає, чи закінчиться хвороба тижнем удома, чи лікарнею. Тому при такому поєднанні симптомів варто подзвонити педіатру чи терапевту протягом 24 годин, а не чекати, поки «пройде само».
Ситуація в Україні ускладнюється тим, що стрептокок легко передається у школах, дитсадках, гуртожитках і навіть у черзі до сімейного лікаря. Якщо коротко, стрептококи — це ціла родина бактерій, і далеко не всі з них небезпечні: одні живуть на шкірі чи в горлі роками, а інші провокують ангіну, скарлатину, імпетиго та навіть ревматизм серця. Щоб не панікувати через кожне почервоніння в горлі, корисно розуміти, як саме бактерія поводиться і чим відрізняються її прояви у дорослих і дітей.
Як працює стрептокок і чому симптоми такі різні
Стрептококи — кулясті бактерії, що утворюють ланцюжки. Для медицини найважливіші дві групи: бета-гемолітичний стрептокок групи А (GAS, Streptococcus pyogenes) і група В (GBS, Streptococcus agalactiae). Саме група А відповідає за більшість «горлових» скарг, скарлатину, бешиху, імпетиго та синдром стрептококового токсичного шоку. Група В частіше вражає новонароджених і вагітних, тому в пологових будинках України на неї окрема планова перевірка на 35–37 тижні.
Під час зараження бактерія осідає на слизовій і виділяє ферменти, які руйнують тканини, та токсини, що б’ють по імунній системі. Через це одні й ті самі симптоми можуть протікати по-різному: у когось це «просто» червоне горло на два дні, а у когось — висока температура, висип і навіть ураження нирок. На практиці лікар оцінює не лише скаргу, а й поєднання ознак: раптовий початок, відсутність кашлю, наліт на мигдаликах, збільшені лімфовузли на шиї. Саме ця комбінація дає змогу вже на першому огляді запідозрити стрептококову ангіну, а не вірусну.
| Ознака | Стрептококова ангіна (GAS) | Вірусне ГРЗ | Мононуклеоз |
|---|---|---|---|
| Початок | Раптовий, за години | Поступовий, 1–2 дні | Поступовий, 3–5 днів |
| Температура | 38,5–40 °C | 37,5–38,5 °C | 38–39,5 °C, тривала |
| Горло | Червоне, біло-жовтий наліт, біль при ковтанні | Помірно червоне, без нальоту | Сильне збільшення мигдаликів, сірий наліт |
| Кашель, нежить | Зазвичай немає | Є з першого дня | Можливий, але не виражений |
| Лімфовузли | Збільшені й болючі на шиї | Рідко | Збільшені по всьому тілу |
| Висип | При скарлатині — «полуничний» язик і дрібна висипка | Рідко | Можливий після прийому ампіциліну |
У дорослих стрептококова інфекція може давати стерті симптоми: температура 37,5–38 °C, неприємний запах із рота, біль у горлі без нежиті, який тримається 4–5 днів і не минає. У курців і людей з ослабленим імунітетом хвороба нерідко переходить у хронічний тонзиліт із загостреннями 4–6 разів на рік. У дітей картина яскравіша: раптовий плач, відмова від їжі, млявість, висип при скарлатині, нудота. Саме тому педіатри радять при будь-якому підозрілому болі в горлі у дитини до 12 років зробити експрес-тест або мазок.
Стрептококова інфекція: симптоми у дорослих
У дорослих стрептокок групи А найчастіше вражає горло (гострий тонзилофарингіт) та шкіру (бешиха, імпетиго, целюліт). Рідше трапляються отит, синусит, пневмонія. Окремо стоїть скарлатина у дорослих — її сприймають як «дитячу» хворобу, але вона зустрічається і в 25, і в 40 років, особливо в колективах, де є діти-носії: вчителі, вихователі, медичні сестри.
Типові прояви стрептококової інфекції у дорослих виглядають так:
- раптовий біль у горлі, що посилюється при ковтанні, віддає у вухо;
- температура від 38,5 °C, озноб, ломота в тілі;
- почервоніння і набряк мигдаликів, біло-жовті «пробки» або суцільний наліт;
- збільшення й болючість підщелепних лімфовузлів;
- головний біль, нудота, іноді блювання;
- відсутність кашлю, нежиті, кон’юнктивіту — це допомагає відрізнити стрептокок від ГРВІ.
Якщо з’являється дрібний висип, шкіра на дотик стає «як наждак», а язик набуває яскраво-малинового кольору, це класична скарлатина. У дорослих вона може протікати без висипу — з токсичним ураженням нирок або серця вже на 2–3 тижні. Тому навіть при «просто болі в горлі» дорослим варто зробити загальний аналіз крові та, за можливості, мазок із горла на стрептокок групи А.
Окрема категорія — бешихове запалення (бешиха): це раптове яскраво-червоне набрякання шкіри з чіткими межами, частіше на гомілках чи обличчі, з високою температурою. Імпетиго — поверхневі гнійні кірочки, переважно в куточках рота й на руках, теж має стрептококову природу і потребує антибіотика, а не лише зеленки. У жінок 18–35 років стрептокок групи В може тимчасово жити в піхві, зазвичай без симптомів, але під час пологів стає серйозною загрозою для новонародженого.
Стрептококова інфекція: симптоми у дітей
У дітей стрептокок групи А — одна з основних причин звернень до педіатра у сезон з жовтня по квітень. Середній вік, коли дитина вперше «знайомиться» з ангіною, — 5–9 років, бо саме в цьому віці імунна система активно вчиться розрізняти бактерії, а тісний контакт у школі дає їй для цього повну палітру штамів.
Найчастіші прояви стрептококової інфекції у дитини:
- біль у горлі, відмова від їжі, особливо від твердої, ковтання «наче склом»;
- температура 38,5–40 °C, яка погано збивається жарознижувальними;
- нудота, блювання, біль у животі (нерідко єдиний симптом у малюків 3–5 років);
- почервоніння мигдаликів, білі або жовті нальоти, неприємний запах із рота;
- дрібний висип і малиновий язик — ознаки скарлатини;
- збільшені й болючі лімфовузли під щелепою і на шиї.
У немовлят і дітей до 2 років стрептокок рідко дає класичну ангіну: частіше це нежить, субфебрильна температура, відмова від пляшечки, висип у складках шкіри, попрілості, які довго не гояться. Це так звана стрептодермія — поверхневе ураження шкіри, яке батьки часто приймають за алергію чи пітницю. Якщо висип тримається понад 3–4 дні й мокне, це привід показати дитину дерматологу.
Скарлатина в Україні щороку фіксується в усіх областях. За даними МОЗ, ускладнення (отит, гломерулонефрит, ревматизм) трапляються у 2–4 % випадків, якщо антибіотик не призначено вчасно. Тому українські педіатри дотримуються правила: температура + біль у горлі без кашлю = експрес-тест на стрептокок у перші 24 години. При позитивному тесті одразу призначають 10-денний курс антибіотика, щоб уникнути ускладнень на серце та нирки.
Як ставиться діагноз: від огляду до лабораторії
Лікар ставить діагноз у три кроки: клінічна оцінка, експрес-тест і/або бакпосів, контроль аналізів. У Європі й Україні найчастіше використовують шкалу Мак-Айзека, щоб вирішити, чи потрібен мазок. Шкала працює просто: за кожну клінічну ознаку нараховуються бали. Якщо сума 3 і більше, тестування обов’язкове.
| Критерій Мак-Айзека | Бали | Що це означає |
|---|---|---|
| Температура вище 38 °C | 1 | Гарячка без кашлю |
| Відсутність кашлю | 1 | Відрізняє стрептокок від ГРВІ |
| Збільшені лімфовузли | 1 | Підщелепні, болючі |
| Наліт на мигдаликах | 1 | Біло-жовтий, щільний |
| Вік 3–14 років | 1 | Найчастіша вікова група |
Експрес-тест на стрептокок групи А (RADT) дає результат за 5–10 хвилин прямо в кабінеті. Його чутливість близько 85–90 %, тобто у 10–15 % випадків тест може бути хибнонегативним, тому в дітей з негативним тестом і клінічною картиною ангіни лікар додатково бере мазок на бакпосів. Результат бакпосіву готовий за 24–48 годин, зате це «золотий стандарт». Загальний аналіз крові показує підвищення ШОЕ, лейкоцитів і паличкоядерних нейтрофілів — це допомагає відрізнити бактеріальну інфекцію від вірусної, коли клінічна картина нечітка.
Складніші аналізи — антистрептолізин-О (АСЛ-О), С-реактивний білок, ревмопроби — призначають, коли є підозра на ускладнення: біль у суглобах, набряки, зміни в сечі, шум у серці. АСЛ-О підвищується через 1–3 тижні після перенесеної ангіни, тому його здають не на старті хвороби, а через 14–21 день.
Чому стрептокок такий підступний: механізм ускладнень
Бактерія Streptococcus pyogenes має два ключові інструменти, які роблять її небезпечною. Перший — М-протеїн на поверхні клітини, який «маскує» стрептокок під власні тканини організму. Завдяки цьому імунна система не одразу розпізнає ворога, а коли починає атакувати, може випадково бити по власних клітинах серця, нирок і суглобів. Цей механізм називається молекулярною мімікрією і лежить в основі гострої ревматичної лихоманки.
Токсини і синдром стрептококового шоку
Другий інструмент — піогенні екзотоксини A, B, C. Саме вони викликають висип при скарлатині й «полуничний» язик, а також можуть спровокувати синдром стрептококового токсичного шоку (STSS) — рідкісне, але смертельно небезпечне ускладнення з температурою 40 °C і вище, падінням тиску та поліорганною недостатністю. За даними профільних клінічних оглядів, летальність від STSS навіть у розвинених клініках сягає 30–40 %, а основний фактор ризику — ранові інфекції та бешиха в пацієнтів із цукровим діабетом.
Біоплівки і хронічна інфекція
Стрептокок здатний утворювати біоплівки — щільні спільноти бактерій, оточені захисною матрицею. У такому вигляді бактерії «ховаються» від антибіотиків і антитіл, тому хронічний тонзиліт у дорослих часто рецидивує, навіть якщо курс антибіотика пройдено повністю. Дослідження Університету Еморі показало, що в мигдаликах пацієнтів з рецидивуючим тонзилітом біоплівки присутні у 78 % випадків. Це одна з причин, чому ЛОРи в Україні при 4–6 загостреннях на рік рекомендують тонзилектомію.
Конкретні цифри, які варто знати:
- одна хвора дитина в дитсадку заражає в середньому 3–5 однолітків за перший тиждень;
- бактерія зберігається на іграшках і дверних ручках до 48 годин, тому вологе прибирання зменшує ризик передачі;
- носійство (безсимптомне) зустрічається у 5–20 % школярів, і в цій групі антибіотики призначають тільки при спалахах скарлатини чи ревматизму;
- інкубаційний період ангіни — 1–5 днів, скарлатини — 2–7 днів, бешихи — 1–3 дні.
Лікування: що працює, а що — марна трата грошей
Головне правило сучасної медицини: стрептококова інфекція, симптоми якої підтверджені мазком або експрес-тестом, лікується антибіотиком. Без антибіотика ризик ревматизму — 1–3 %, з антибіотиком — менше 0,05 %. Це найвагоміший аргумент, чому не варто «перетерпіти» ангіну.
Препарати першої лінії в Україні та ЄС
Європейські рекомендації ESCMID і вітчизняний протокол МОЗ збігаються: препарат вибору — амоксицилін у дозі 50 мг/кг на добу для дітей і 500 мг 3 рази на день для дорослих, курс 10 днів. Для тих, хто має алергію на пеніциліни, призначають цефалоспорини (цефалексин, цефуроксим) або макроліди (азитроміцин, кларитроміцин), але з урахуванням зростаючої резистентності до макролідів в Україні (до 12–15 % штамів).
Допоміжна терапія
Антибіотик знищує бактерію за 24–36 годин, але симптоми можуть триматися 2–3 дні. Щоб полегшити стан, використовують парацетамол або ібупрофен у вікових дозах, полоскання горла (розчин солі — 1 чайна ложка на 250 мл теплої води, 3–4 рази на день), тепле пиття, щадну дієту. Льодяники з антисептиком дають тимчасове полегшення, але не замінюють антибіотик. Спреї з антибіотиками (наприклад, фузафунгін) в Україні поступово виводять з обігу через вузький спектр і ризик алергії.
Що не працює
Гомеопатія, антибіотики «для профілактики», імуномодулятори без доказової бази, «протизапальні» чаї на травах — усе це не впливає на бактерію і не знижує ризик ускладнень. Не варто приймати антибіотик, не здавши мазок: у 70–80 % випадків біль у горлі — це вірус, і тоді антибіотик лише нашкодить мікрофлорі. Так само не можна кидати курс антибіотика на 3–4 день, навіть якщо стало легше: це формує резистентність і провокує рецидив.
План дій на тиждень при підозрі на стрептокок
Нижче — практичний алгоритм для родини з дитиною 5–10 років, але він працює і для дорослих. Часові рамки орієнтовні, усе одно орієнтуйтесь на самопочуття й рекомендації лікаря.
День 1
З’явилися біль у горлі й температура вище 38 °C без кашлю — виміряйте температуру, огляньте горло при денному світлі. Подзвоніть сімейному лікарю або педіатру, опишіть симптоми. Якщо є можливість, одразу запишіться на прийом протягом 24 годин. Поки чекаєте прийому, давайте тепле пиття кімнатної температури (вода, неміцний чай, компот), не змушуйте їсти, але стежте, щоб дитина мочилася кожні 4–6 годин. Збийте температуру ібупрофеном або парацетамолом у віковому дозуванні, якщо вона вище 38,5 °C або дитина погано себе почуває. Не починайте антибіотик «на око» — це зашкодить і дитині, і подальшій діагностиці.
День 2
На прийомі лікар проведе огляд, оцінить критерії Мак-Айзека і візьме експрес-тест або мазок на стрептокок групи А. Якщо тест позитивний, одразу призначають антибіотик. Запитайте в лікаря торгову назву, дозу, тривалість курсу і запишіть у блокнот або в телефон. Якщо тест негативний, але клінічна картина тривожна, лікар може відправити мазок на бакпосів — це плюс 1–2 дні очікування, зате точність вища.
День 3
Початок антибіотика. Можна очікувати полегшення вже за 24–36 годин. Годуємо хворого легко: каші, супи-пюре, кисіль, парові котлети. Їжа має бути теплою, але не гарячою, без гострих спецій і газованих напоїв. Продовжуємо полоскання горла розчином солі 3–4 рази на день для дорослих і дітей, які вміють полоскати. Для малюків використовуємо спреї з антисептиком без спирту, наприклад на основі хлоргексидину, у віковому дозуванні. Важливо: навіть якщо дитина вже бігає й проситься в садочок, не відпускайте її в колектив — стрептокок заразний ще 24 години після початку антибіотика.
День 4
Температура має нормалізуватись або триматись на рівні 37,2–37,5 °C до вечора. Біль у горлі зменшується, але лімфовузли ще можуть бути збільшені — це нормально, вони повернуться до норми через 7–10 днів. Продовжуємо антибіотик у точно призначеній дозі, не пропускаємо жодного прийому. Якщо температура знову піднялась вище 38,5 °C або з’явився висип, дзвонимо лікарю — це може бути алергія на препарат або приєднання вторинної інфекції. Зволожуйте повітря в кімнаті до 50–60 % і провітрюйте двічі на день по 10–15 хвилин.
День 5
Загальний аналіз крові та С-реактивний білок, якщо лікар вважає за потрібне. Це допомагає оцінити динаміку запалення і впевнитись, що антибіотик працює. У більшості випадків до 5-го дня самопочуття помітно покращується, апетит повертається, дитина активна. Якщо аналізи все ще «запальні», не панікуйте: повне відновлення показників займає 10–14 днів. Перевірте, чи вистачає антибіотика до кінця курсу.
День 6
Поступове повернення до звичного режиму. Допустимі короткі прогулянки на свіжому повітрі, але без контактних ігор з іншими дітьми. Дорослим, які працюють у колективі, краще залишитися вдома ще 1–2 дні після нормалізації температури. У цей день корисно переглянути аптечку: чи є парацетамол та ібупрофен, термометр, розчин для полоскання, антисептик для рук. Стрептокок передається контактно-побутовим шляхом, тому вологе прибирання і регулярне миття рук — обов’язкові для всієї родини.
День 7
Контроль самопочуття. Температура має бути стабільно нормальною, біль у горлі — мінімальним, лімфовузли — менш болючими. Після завершення курсу антибіотика лікар може призначити контрольний мазок із горла, особливо якщо в сім’ї є випадки ревматизму. До садочка чи школи дитина повертається не раніше ніж через 24 години після останнього епізоду температури і з дозволу лікаря. Без контрольного мазка це не «лікування», а лише «зменшення симптомів».
Міжнародні стандарти: ЄС, США і українська реальність
Підходи до лікування стрептокока у світі загалом збігаються, але є нюанси в діагностиці, доступності тестів і карантинних правилах. Розуміння цих відмінностей допомагає українським пацієнтам усвідомити, чого варто вимагати від лікаря, а що — норма для нашої системи.
Європейський підхід (EU)
У Німеччині, Польщі, Чехії експрес-тест на стрептокок (RADT) входить до стандартного огляду сімейного лікаря при болю в горлі. При негативному тесті у дорослих додатковий бакпосів призначають рідко, бо ризик ревматизму в цій віковій групі мінімальний. У дітей до 15 років, навпаки, при негативному RADT обов’язково беруть бакпосів — це зафіксовано в рекомендаціях Європейського товариства дитячих інфекціоністів (ESPID). В ЄС антибіотик продають за рецептом, і фармацевт має право перевірити діагноз, перш ніж відпустити препарат.
Американські стандарти (USA)
У США Infectious Diseases Society of America (IDSA) рекомендує RADT як перший крок, а при негативному результаті у дітей — обов’язковий бакпосів. Лікарі часто використовують шкалу Мак-Айзека, щоб знизити кількість непотрібних призначень антибіотиків: за статистикою CDC, лише 20–30 % дорослих із болем у горлі реально мають стрептокок, решта — вірусні інфекції, де антибіотик не працює. Це «раціональне призначення» допомагає стримувати антибіотикорезистентність, яка у США зросла з 5 % у 2010 році до 12–15 % у 2023-му.
Українська практика
В Україні експрес-тести є у приватних клініках і великих державних поліклініках, але далеко не у всіх. Бакпосів роблять за 1–3 дні, безкоштовно — за направленням сімейного лікаря. У державних поліклініках нерідко призначають антибіотик «на око» за клінічною картиною, не чекаючи мазка. Це не помилка лікаря, а компроміс: пацієнтів багато, лабораторія перевантажена, ризик ускладнень у нелікованих випадках реальний. Тренд останніх років — перехід на чіткіші локальні протоколи, наближені до європейських, і впровадження RADT у дитячих поліклініках у межах програм МОЗ і ВООЗ.
Історія відкриття: від «гнилої ангіни» до сучасного протоколу
Стрептококова ангіна — не нова хвороба. Її описували ще Гіппократ у V столітті до нашої ери, але тоді «гнійне горло» плутали з дифтерією і лікували травами, медом і кровопусканням. Справжня революція сталася у 1874 році, коли австрійський хірург Теодор Більрот вперше побачив ланцюжки кулястих бактерій у гної з рани пацієнта, а десять років потому, у 1884 році, німецький мікробіолог Фердінанд Юліус Кон поставив їх у зв’язок з бешиховим запаленням і післяпологовою гарячкою.
Спалахи скарлатини XIX століття
Скарлатина в Європі у XIX столітті вбивала до 20 % дітей у деяких містах. Епідемія 1858 року в Лондоні змусила лікарів шукати зв’язок між «полуничним язиком», висипом і подальшим ураженням серця. У 1885 році німецькі педіатри вперше описали ревматичну лихоманку як ускладнення ангіни — це дало поштовх до ідеї, що хворобу треба лікувати «до», а не «після». Справжній прорив стався лише у 1928 році, коли Олександр Флемінг відкрив пеніцилін, а з 1940-х років масове виробництво антибіотика дозволило вперше реально знизити смертність від стрептококових інфекцій у Європі та Північній Америці.
Повоєнне століття і вакцина
У 1950–60-х роках у розвинених країнах частота гострої ревматичної лихоманки знизилась у десятки разів, що породило ілюзію, ніби хвороба переможена. У 1980-х стався несподіваний сплеск ревматизму в США, пов’язаний зі зміною штамів стрептокока, — це нагадало науковій спільноті, що бактерія нікуди не поділася. Спроби створити вакцину проти стрептокока групи А ведуться з 1940-х років, але через молекулярну мімікрію жодна з них поки не вийшла на масове виробництво. У 2023–2024 роках кілька біотехнологічних компаній у США та Австралії повідомили про успіхи в клінічних випробуваннях фази I–II, тому цілком реально, що до кінця десятиліття вакцина з’явиться на ринку.
В Україні перші лабораторні дослідження стрептокока проводили в Київському університеті Св. Володимира ще наприкінці XIX століття, але масштабне вивчення епідеміології почалося в 1920–30-х роках, коли в Харкові та Києві відкрили бактеріологічні інститути. Саме українські мікробіологи в 1930-х роках одними з перших описали спалахи скарлатини в дитячих колективах і запропонували карантинний протокол, який із мінімальними змінами працює й досі: ізоляція хворого на 10 днів від початку антибіотика, вологе прибирання, контроль мазків у контактних.
Часті запитання (FAQ)
Скільки тримається температура при стрептококовій ангіні?
При правильно підібраному антибіотику температура знижується за 24–48 годин. Без антибіотика вона може триматися 3–5 днів, а при скарлатині — до тижня. Якщо на 3-й день антибіотика температура не падає, це привід звернутися до лікаря повторно.
Чи можна заразитися стрептококом через посуд?
Так, бактерія передається контактно-побутовим шляхом: через чашки, ложки, рушники, іграшки. У сім’ях, де хтось хворіє, радять виділити окремий посуд і міняти його щодня, рушники прати при 60 °C, а іграшки мити з милом.
Чи потрібен мазок із горла, якщо біль пройшов за день?
Ні, у такому випадку ймовірність стрептокока низька. Але якщо біль у горлі повертається 3–4 рази за сезон, варто здати мазок і загальний аналіз крові — можливе носійство або хронічний тонзиліт.
Чим відрізняється скарлатина від ангіни?
Збудник один і той самий — стрептокок групи А. Але при скарлатині бактерія виділяє токсин, що викликає висип і «полуничний язик». Ангіна може бути без висипу, скарлатина — завжди з висипом і зазвичай з ангіною одночасно.
Чи можна займатися спортом під час хвороби?
Ні, поки тримається температура і є біль у горлі, фізичні навантаження протипоказані. Повертатися до тренувань можна через 7–10 днів після нормалізації самопочуття і завершення курсу антибіотика, інакше зростає ризик ускладнень на серце.
Чи правда, що видалення мигдаликів вирішує проблему назавжди?
Не завжди. Тонзилектомія знижує частоту ангін у 80–90 % пацієнтів, але 10–20 % все одно хворіють на фарингіт. Операцію радять при 4–6 загостреннях на рік, частих паратонзилярних абсцесах або ускладненнях на серці й нирках. Рішення приймає ЛОР разом із пацієнтом після повного обстеження.
Що таке носійство стрептокока і чи треба його лікувати?
Носійство — це бактерія в горлі без симптомів. У школярів воно зустрічається у 5–20 % випадків. Лікувати антибіотиком носія без скарг не потрібно, за винятком спалахів скарлатини чи ревматизму в колективі, а також якщо в сім’ї є родич із ревматичною хворобою серця.
Чи є зв’язок між стрептококом і ревматизмом серця?
Так, це найсерйозніше ускладнення нелікованої ангіни. Ревматична лихоманка розвивається через 2–4 тижні після перенесеної інфекції і може пошкодити клапани серця. В Україні такі випадки трапляються рідше, ніж у 1960-х, але в прифронтових областях ризик вищий через обмежений доступ до медицини.
Чи допомагає морозиво при болі в горлі?
Парадоксально, так. Холод звужує судини і тимчасово зменшує набряк і біль. Дітям можна дати чайну ложку морозива або холодне пиття, якщо немає високої температури. Але це не лікування, а лише спосіб полегшити дискомфорт.
Коли потрібно викликати швидку при стрептококовій інфекції?
Негайно дзвоніть 103, якщо є утруднене дихання, неможливість ковтати слину, різкий набряк язика або шиї, температура вище 40 °C, яка не збивається, висип, що перетворюється на синці, або судоми. Це ознаки алергічного набряку, токсичного шоку або менінгіту, які потребують стаціонарної допомоги.
Стрептококова інфекція, симптоми якої включають біль у горлі, температуру і відсутність кашлю, добре лікується 10-денним курсом антибіотика, але потребує підтвердженого діагнозу. Після одужання варто зробити контрольний мазок, особливо якщо в сім’ї є схильність до ревматизму або повторюваних ангін — це дрібна ціна за спокій на роки.








Залишити відповідь